Меню Рубрики

Які стандартні елементи вікна windows

Окна в операционной системе Windows

Название операционной системы Windows в переводе с английского означает «окна». Данное название отражает всю суть этой операционной системы, т.к. абсолютно вся работа здесь происходит в прямоугольных областях на экране монитора, так называемых окнах.

Окно – это главная рабочая область приложений, документов и информационных сообщений, ограниченная как фиксируемыми, так и изменяемыми границами.

Пользователь имеет возможность манипулировать окнами: изменять их границы, сворачивать и разворачивать, перемещать их в удобное место, или полностью закрыть, таким образом, прекратив работу с документом или программой. Размер окна можно установить на весь экран монитора, в так называемый полноэкранный режим или спрятать в панель задач рабочего стола. Программы могут открывать несколько окон, где будут показываться результаты работы или необходимая пользователю информация.

Основные типы окон в Windows

В операционной системе Windows существует три основных типа окон:

  1. Окна программ или по-другому — окна приложения. Любая программа имеет основное окно, посредством которого происходит взаимодействие с пользователем. Кроме главного окна, приложения могут открывать и второстепенные окна, которые подчинены основному.
  2. Окна документов. В отличие от окон программ, этот тип рабочей области управляется программой, открывшей окно документа. Окно документов находится только внутри основного окна программы.
  3. Окна диалогов или диалоговое окно. Чаще всего в нем располагаются управляющие элементы, устанавливающие рабочие настройки программы.

к оглавлению ↑

Состояния окон в Windows

Окна в операционной системе Windows могут иметь несколько состояний: развернутое или свернутое, активное или неактивное.

Окно можно свернуть, если в данный момент времени вам не нужно в нем работать, но оно может скоро понадобиться. В свернутом виде окно прячется в панели задач и представлено там, в виде иконки. В развернутом виде окно находится в рабочем состоянии. Как говорилось, его можно раскрыть на весь экран или в виде прямоугольника любого размера.

Активным окном называется та рабочая область, с которой вы в данный момент взаимодействуете. Например, вводите информацию с помощью клавиатуры или управляете в нем мышью. Активное состояние обозначено выделением заголовка окна более ярким цветом. В активном состоянии может быть только одна рабочая область. Переключение между активным и неактивным состоянием окна происходит автоматически. Например, закончив набирать текст в одном окне, вы можете начать набирать в другом, поместив указатель мыши в неактивное окно или развернув его, если оно свернуто в панель задач.

Элементы окна Windows

  • Рабочая область. Это основная и самая главная часть окна. Имеет самую большую рабочую площадь. В рабочей области выводится или вводится вся информация, которой оперирует пользователь. Например, набирая текст, в стандартном приложении Windows «Блокнот», вы вводите информацию в рабочей области окна данного приложения.
  • Строка заголовка. В ней находится название программы или документа, а также кнопки управления состоянием окна, которые расположены в крайней правой области строки заголовка.
  • Строка меню. Здесь расположены разделы меню, при щелчке мышью на которых, открывается выпадающий список подменю с пунктами данного раздела меню.
  • Граница окна. Представляет собой рамку, ограничивающую размеры окна. Размер окна можно изменить, поместив указатель мыши на границу. В этом случае курсор примет вид двунаправленной стрелки. Зажав левую кнопку мыши, можно переместить раздвинуть горизонтальную или вертикальную границу окна до удобного для вас размера.
  • Панель инструментов. Как правило, находится непосредственно под строкой меню. В этой области располагают кнопки наиболее часто используемых команд. Подобной панелью оснащают программы с большим функционалом.
  • Строка состояния окна. Ее место в нижней части, на границе окна. В строке состояния может находиться информация о содержимом объектов окна и другая информация в зависимости от работающей программы.
  • Линейки прокрутки окна. Так называемые слайдеры вертикальной и горизонтальной прокрутки. В пустом окне они отсутствуют и появляются лишь тогда, когда содержимое рабочей области полностью заполняется и рабочее пространство вынуждено расширяться вниз или вбок в невидимую часть. Чтобы прокрутить рабочую область используют линейки прокрутки, нажимая левой кнопкой мыши на кнопки со стрелочками или поместив курсор мыши и зажав левую ее кнопку, передвигают рабочую область окна. Еще один удобный, и, наверное, самый распространенный способ – это прокрутка колесиком мыши. Сейчас практически все мыши оснащены колесиком прокрутки.

Мы рассмотрели основные, стандартные элементы окна в операционной системе Windows. В зависимости от программ, могут присутствовать и другие элементы, относящиеся только к окнам используемой программы.

Источник

Структура вікна. Робота з вікнами

Урок №4 з теми “Операційна система Windows”. На цьому уроці ми розглянемо типи вікон ОС Windows; вивчимо елементи інтерфейсу кожного з типів вікон; навчимось виконувати операції над вікнами та об’єктами у вікні.

Що називають вікном в ОС Windows?

Як ви вже знаєте з попередніх уроків, Windows – це ОС з графічним інтерфейсом. Елементами графічного інтерфейсу є вікна, значки, меню, вказівник.
Основним елементом ОС Windows є вікно.

Вікно – це прямокутна область екрана, в межах якої користувач може виконувати різні операції над об’єктами ОС.

Типи вікон

  • Програмні– відкриваються при запуску програм (до них також належать вікна папок та дисків, які являються вікнами програми «Провідник»)
  • Діалогові– призначені для встановлення параметрів та властивостей різних об’єктів.
  • Інформаційні– містять повідомлення для користувача.

Елементи інтерфейсу вікон

Елементи програмного вікна:

  • Рядок заголовка– верхній елемент вікна, який містить кнопку Меню вікна (емблема програми, при натисненні на яку відкриваються команди керування вікном), назву вікна та кнопки керування вікном : Згорнути, Розгорнути/ Відновити, Закрити.
    За допомогою кнопок керування вікном можна змінювати режими відображення віконповноекранний та віконний.
  • Рядок меню (Головне меню)– містить список команд, які можна виконувати над об’єктами у вікні.
  • Панелі інструментів – відображають кнопки найбільш уживаних команд.
  • Робоча область – область в якій можна працювати з об’єктами вікна.
  • Підлеглі вікна – вікна, що містяться в середині основного вікна.
  • Рядок стану – нижній елемент вікна, який містить інформацію про стан вікна чи якогось об’єкта в ньому.
  • Смуги прокручування– призначені для перегляду вмісту всього вікна, якщо він не поміщається на екрані.

Діалогові вікна

також містять Рядок заголовка, як і програмні.

Крім того діалогові вікна можуть містити:

кнопки;

перемикачі (можна вибрати лише один з запропонованих варіантів);

прапорець (можна вибрати всі варіанти);

поле (для введення даних вручну)

поле зі списком (дозволяє ввести в ручну або вибрати із списку, натиснувши на стрілочку, елементи списку)

лічильник (для встановлення числових параметрів)

вкладки (якщо об’єкт має багато властивостей, їх розбивають на групи)

Інформаційні вікна

містять Рядок заголовка та область з повідомленням для користувача.

Операції над вікнами

Вікна можна активізувати, перемістити, змінити розміри, мінімізувати, розгорнути, повернути до попереднього вигляду, закрити.

ОС Windows дає змогу відкривати одночасно кілька вікон.

Вікна можуть розміщуватись поруч (зліва-направо, зверху-вниз) та перекриватись (зокрема, розміщуватись каскадом).

Для зміни розміщення вікон

потрібно в контекстному меню панелі задач (контекстне меню можна викликати сполученням клавіш Shift+F10) вибрати бажане розміщення. Розміщення вікон можна також змінювати за допомогою миші, перемістивши його в потрібне місце.

Для того, щоб перемістити вікно (чи виконати будь-яку іншу дію) його спочатку потрібно активізувати.

Щоб активізувати вікно

достатньо виконати одну з наведених нижче команд:

  1. натиснути вказівником миші по одному з його об’єктів або елементів інтерфейсу (у активного вікна Рядок заголовка має більш яскравий колір);
  2. натиснути на кнопці вікна на панелі задач;
  3. скористатись сполученням клавіш Alt+Tab для переходу між вікнами та Enter для підтвердження вибору.

Щоб перемістити вікно потрібно піднести вказівник до Рядка заголовка, затиснути ліву кнопку миші і перетягнути вікно в потрібне місце.

Щоб змінити висоту вікна , потрібно піднести вказівник до нижньої або верхньої межі (щоб він набув вигляду двонапрямленої стрілки ) і, натиснувши ліву кнопку миші, перетягнути вгору або вниз.

Аналогічно для зміни ширини вікна потрібно перетягнути його за ліву або праву межу. Для одночасної зміни висоти і ширини потрібно перетягувати за кут вікна .

Для мінімізації вікна потрібно натиснути кнопку «Згорнути» – вікно «зникає» з екрану, але залишається кнопка вікна на панелі завдань.

Іншими двома кнопками керування вікном його можна розгорнути (повернути до попереднього вигляду) та закрити .

Закрити поточне вікно

можна також за допомогою комбінації Alt+F4.

Виконання операцій над об’єктами у вікні папки чи програми

Над об’єктами у вікні можна виконувати ті ж операції, що і над об’єктами на робочому столі, скориставшись відомими уже командами. Крім того, для роботи з об’єктами можна скористатись командами Головного меню чи панелі інструментів.

Зокрема, щоб створити, видалити, перейменувати, переглянути властивості потрібно вибрати відповідно команду в меню Файл; для копіювання, переміщення, виділення – меню Правка тощо.

Для полегшення роботи з об’єктами їх можна упорядковувати (за ім’ям, типом, розміром, датою створення тощо) та змінювати вигляд (ескізи сторінок, плитка, значки, таблиця, список), скориставшись меню Вигляд (Вид). Також за допомогою меню Вигляд можна змінювати вигляд самого вікна – додавати та прибирати різні його елементи.

Деякі сполучення клавіш для роботи з вікнами

Закрити вікно (вихід з програми)

Перехід між вікнами

Відкриття контекстного меню активного об’єкта

  1. Інформатика: 9 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько; за заг. ред. М.З. Згуровського. – К.: Генеза, 2009. – 296 с.: іл.

Источник

Основні елементи Windows

Головне меню містить у собі такі пункти:

Програми – виведення списку інстальованих програм.

Документи – виведення списку недавно переглянутих документів.

Настройки – виведення списку компонентів системи, настройка яких може бути змінена.

Пошук – пошук папок, файлів.

Довідка – виклик довідкової системи.

Виконати – запуск програм, відкриття папки або команди виконання MSDOS.

Завершення роботи або перезавантаження комп’ютера.

Пункт Головного меню Програми вміщає найбільш важливі програми, наприклад: Word, Excel, Access, Explorer. Крім того, меню Програми вміщає пункт Стандартні, Автозавантаження. Папка Автозавантаження призначена для розміщення програм, які повинні запускатися автоматично при запуску Windows. Щоб програма запускалася автоматично при запуску операційної системи, необхідно створити для неї ярлик і розмістити його в папку Автозавантаження. Для цього необхідно:

1) знайти потрібну програму;

2) вказати на неї й натиснути праву кнопку миші;

3) обрати команду Створити ярлик. На екрані з’явиться новий ярлик;

4) послідовно розгорнути папки Windows, Головне меню, Програми (щоб розгорнути папку, варто вказати на знак „плюс” ліворуч від її імені й натиснути кнопку миші);

5) перетягнути ярлик у папку Автозавантаження.

Програма з’явиться в папці Автозавантаження й буде запускатися при кожному запуску Windows.

Пункт Настройка призначений для настроювання операційної системи, інтерфейсу користувача, робочих параметрів клавіатури й миші, інсталяції й знищення програмного забезпечення. Ці операції виконуються за допомогою Панелі управління . Панель управління можна відкрити в папці Мій комп’ютер , у пункті Програми Головного Меню , якщо обрати програму Провідник і натиснути значок Панель управління .

Панель управління Windows

За допомогою Панелі управління можна виконати:

1 Настройку дати й часу, що дозволяє встановити поточну дату й час на системних часах.

2 Настройку мови й стандартів обраної країни.

Існує п’ять вкладок:

  • числа. Регулює формат подання чисел, таких як: скільки знаків після коми, поділ цілої й дрібної частини та ін.;

3 Настройку миші. Вікно діалогу вміщає 4 вкладки:

  • вкладка “кнопка миші” задає конфігурацію кнопок миші, і швидкість подвійного натискання;
  • вкладка “покажчик”, дозволяє вибрати вид покажчика миші;
  • вкладка “переміщення”, дозволяє отримати на екрані загасаючий слід при пересуванні покажчика миші;
  • вкладка “загальний” дозволяє обрати драйвер миші.

4 Настройку принтерів, що призначені для конфігурації, управління локальним або сітьовим принтером, факсом, модемом і управління пристроями мережі.

5 Настройку паролів.

6 Настройку звуків.

7 Настройку клавіатури. Вікно діалогу вміщає:

  • вкладку “швидкість” (повтор символів, швидкість повтору, швидкість миготіння курсору);
  • вкладку “мова”. Обирається з’єднання клавіш, які використовуються для переключення з однієї мови на іншу;
  • вкладку “загальна”, яка задає драйвер клавіатури.

8 Вкладка “модем”. Модем – пристрій для передачі даних через телефонну лінію.

9 Вкладка “мультимедіа”. Мультимедіа – це об’єднання різної інформації в єдиний комплекс (текстової, цифрової, відео). Мультимедіа має кілька додатків.

10 Вкладка пошти й факсу.

12 Вкладка системи, яка використовується для отримання інформації про користувача, про апаратне забезпечення, про зміну системних ресурсів, для настройки й конфігурації драйверів пристроїв.

13 Вкладка установки й знищення програм.

14 Вкладка установки оснащення.

15 Настройку шрифтів. Якщо використовуються шрифти True Type, то Windows і його додатки відображають на екрані шрифти так, як вони будуть виведені на друк.

16 Настройку екрана, що вміщує 4 вкладки:

  • заставка – це переміщення візерунка або рисунка, що з’являється на екрані, якщо користувач не використовує комп’ютер протягом деякого часу;
  • оформлення, зміна кольору й форми деяких елементів екрана;
  • параметри, які настроюють відеосистему (кількість кольорів, розмір системних шрифтів, роздільна здатність екрана, установлення моделі монітора й відеоадаптера).

Функція Пошук головного меню Windows

Ця функція дозволяє переглянути весь диск у пошуках конкретного файла. Для пошуку файла необхідно виконати такі дії:

1 Натиснути на кнопку Пуск й обрати пункт Пошук.

2 У меню, що з’явиться, вибрати пункт Файли й папки. На екрані з’явиться діалогове вікно Знайти.

3 Визначити параметри пошуку (ім’я файла або папки), і натиснути на кнопку Знайти .

Пошук можливо здійснити за ім’ям, за датою зміни файла, за допоміжною інформацією, наприклад, по тексту, що зберігається у файлі.

Щоб відкрити знайдений файл або папку, треба двічі натиснути на його ім’я.

Пошук інформації в комп’ютері можна здійснити й за допомогою папки Мій Комп’ютер і Провідник .

Структура вікна

Структура вікна Windows на прикладі диска С: показана на рисунку

Усі додатки Windows використовують для роботи поверхню робочого столу, і кожний з додатків виконується у своєму власному вікні.

Вікно додатка відображає інформацію додатка.

Рядок заголовка. У верхньому рядку вікна завжди знаходиться ім’я програми. Рядок заголовка служить для переміщення вікна по екрану. Для переміщення вікна потрібно встановити покажчик миші на рядок заголовка, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перетягнути вікно в потрібне місце.

Межі вікна. Сторони і кути вікна можна використовувати для зміни його розмірів. Для цього потрібно помістити покажчик миші над краєм вікна або над його кутом, так щоб покажчик змінив свою форму на подвійну стрілку. Натиснувши ліву кнопку миші і не відпускаючи її змінюємо розмір вікна.

Головне меню програми розташовується під рядком заголовка вікна. Якщо клацнути по одній з назв, що знаходяться в ньому, то буде розкрито меню, що містить список команд.

Меню вікна. Крім головного меню, розташованого у верхній частині вікна, кожне вікно додатка має ще і спеціальне віконне меню, у якому розташовуються команди що дозволяють керувати розташуванням вікна і його розмірів – згортати, відновлювати стандартний розмір або розгортати його на весь екран.

Кнопки керування розташуванням вікна . У будь-якому вікні є три кнопки для керування його розташуванням на екрані. Ці кнопки знаходяться у верхньому правому куті екрана.

Кнопка згортання дозволяє забрати вікно з екрана. При згортанні вікно перетворюється в прямокутну кнопку на панелі задач.

Кнопка розгортання дозволяє розгорнути вікно додатка так, щоб воно заповнювало весь екран.

Кнопка закриття служить для повного завершення роботи з додатком і закриття його вікна.

Рядок становища відображає інформацію про об’єкти і роботу додатка.

Панель завдань Windows

На початку роботи з Windows панель завдань виглядає як смуга в нижній частині екрана, на якій відображається кнопка «Пуск» у лівій її частині й індикатор клавіатури і годинник у правій.

Для настроювання параметрів необхідно викликати вікно властивостей панелі завдань. Це можна зробити або через меню Пуск-Настройка-Панель завдань , або за допомогою контекстного меню, що викликається за допомогою клацання правої кнопки миші на вільній ділянці панелі завдань. Команда Властивості контекстного меню відкриває вікно параметрів. На вкладці Панель завдань встановлюється ряд опцій, одна з яких «Автоматично приховувати панель завдань» . Якщо вибрати її, то панель завдань буде автоматично згортатися у вузьку сіру лінію уздовж межі екрана, звільняючи більше місця для вікон додатків. Щоб розкрити панель завдань, потрібно підвести покажчик миші до цієї лінії. Як тільки покажчик буде відведений, панель знову згорнеться в лінію.

Елементи вікна Провідник

Програма Провідник подібно засобу Мій Комп’ютер представляє інструмент перегляду вмісту дисків на комп’ютері. У Провіднику для представлення файлів, умісту дисків і папок використовується єдине вікно, у якому виконуються всі дії.

Програма Провідник надає можливість роботи з файлами, каталогами і пристроями комп’ютера. Провідник являє собою спеціальну програму, в якій графічно за допомогою піктограм і ліній позначається взаємне розташування об’єктів (як фізичних, так і логічних). Кожна піктограма супроводжується текстовим рядком з назвою об’єкта. Вікно Провідника можна розділити на 3 області. У двох з них знаходяться зображення логічної (області дерева папок) і фізичної (області активної папки) структури комп’ютера, а в третій, яку можна назвати системною областю, знаходиться інструментарій для роботи з двома першими. До системної області вікна відноситься головне меню (меню “Файл”, “Виправлення”, “Вид”, “Сервіс”, “?”) і кнопки панелі інструментів, що дублюють команди меню. За допомогою Провідника можна переглянути структуру папок. Найвищим рівнем дерева є папка Робочий стіл. Робочий стіл – умовна позначка всієї області комп’ютерного простору, доступного під час роботи з ОС Windows.

Щоб відкрити Провідник необхідно виконати одну з наступних дій:

1 Клацнути на кнопку Пуск , обрати пункт Програми , а потім клацнути на пункт Провідник .

2 Клацнути правою кнопкою миші на піктограмі Мій Комп’ютер , потім вибрати пункт Провідник .

3 Клацнути правою кнопкою миші на кнопці Пуск , вибрати пункт Провідник .

4 Натиснути комбінацію клавіш Win+E (Explorer).

5 У стовпчику Всі папки клацнути на папці, вміст якої потрібно переглянути.

6 Якщо в обраній папці є вкладені папки, поруч з ім’ям цієї папки вказується знак “+”. Щоб побачити імена вкладених папок, необхідно клацнути на знак “+”.

7 Вміст обраної папки відображається на панелі Вміст папки.

8 Завершивши перегляд, клацнути на кнопку Закрити або вибрати команду Файл→Закрити .

Источник


Adblock
detector